Лінгвістично-інформаційні студії : у 5 т. Т. 5 : Віртуалізація лінгвістичних технологій

П’ятий том «Віртуалізація лінгвістичних технологій» п’ятитомної монографії «Лінгвістично-інформаційні студії» присвячено викладу науково-технічних засад сучасної лінгвістичної інфраструктури, а саме, дослідженню та розробленню моделей, методів та засобів віртуалізації лексикографічних систем як універсальних мовно-інформаційних конструкцій, призначених для розв’язання широкого кола завдань прикладної лінгвістики. Серед них відзначимо забезпечення професійної взаємодії територіально розподілених колективів фахівців, які працюють над виконанням спільних проєктів, функціонування лінгвістичних корпусів у високоефективних інформаційно-обчислювальних суперкомп’ютерних системах, застосування хмаринних та Grid-технологій у розподілених системах опрацювання природної мови тощо. Проблема віртуалізації вважається однією з основних проблем сучасної мережевої інформаційної інфраструктури. Особливе значення для неї мають лінгвістичні засоби, які зараз визнаються головним інструментом інтелектуалізації Інтернету.

У монографії викладено формальну модель віртуалізації лексикографічних  середовищ. При цьому значну увагу приділено поняттю «віртуального» в інформаційно-комунікаційних системах, аналізу архітектурних, системотехнічних та програмних принципів побудови віртуалізованих Л-систем та віртуальних лексикографічних лабораторій.

Окреслено сучасний стан Grid-середовищ, хмаринних технологій і досліджено можливості їхнього застосування для віртуалізації лексикографічних систем та середовищ.

Побудовано моделі віртуалізації інструментальних лексикографічних лабораторій і кор- пусних лінгвістичних технологій. Це дозволило створити й довести до практичного ряд конкретних систем, які мають велике прикладне значення: Віртуальна лексикографічна лабораторія «Етимологічний словник української мови», Віртуальна лабораторія «Зварювання», Віртуальна лексикографічна лабораторія «Українсько-кримськотатарський словник», Український національний лінгвістичний корпус та ін. На їхній основі створено низку мовно- інформаційних продуктів, які застосовуються в практичній діяльності фахівцями- предметниками (етимологія, зварювання, металургія та ін.), а також при автоматизованій побудові онтологій предметних галузей, інформатизації навчального процесу тощо.